Колись давно я знала людину, яка усілякі “легкі прояви шизофренії” (назвемо це так) пояснювала фазою місяця, або силою вітру, або зміною напрямку руху морських течій… І в цієї людини завжди було безліч причин для “дивних думок” і безліч виправдань для не менш дивних подальших вчинків..
Так от, дивні думки часом виникають. Питання в тому, що ми робимо далі: втілюємо їх в життя, чи знаходимо в собі сили не слідувати за ними.
І є дві техніки медитації, які можуть вам допомогти повернутися до адеквату у випадку настання такого “дивного” стану.
Якщо ж практикувати ці техніки регулярно – “дивних” станів значно поменшає.
Перша техніка – це медитація із глибоким диханням та повторенням мантри GAURANGA.
Якщо ви були на наших заняттях, – то ви вже знаєте цю техніку.
Якщо не були, – то навчитись дуже просто.
Потрібно сісти зручно, бажано із рівною спиною (але не так, щоб виникали якісь неприємні відчуття в тілі від намагання сидіти супер рівно). Далі робимо повільні глибокі вдих і видих. При цьому дихати потрібно носом. Також намагайтеся набрати повітря більше, ніж зазвичай, – уявіть, що у вас в животі повітряна кулька, і коли ви вдихаєте – вона наповнюється повітрям, а коли видихаєте – вона здувається.
На наступному глибокому вдосі, подумки повторюємо мантру, розтягуючи її на чотири склади, ось так: ГО-РА-АН-ГА.
Потім так само повільно видихаємо повітря (здуваємо нашу повітряну кульку), але при цьому промовляємо мантру по складам вже вголос, на видосі: ГО-РА-АН-ГА.
Далі знову робимо глибокий вдих і повторюємо мантру подумки. Далі знову видих – і вголос.
Виходить таке циклічне дихання з елементами ритмічного гудіння. Не потрібно задуже напружуватись, просто дихайте, як дихається, тільки трошки глибше, ніж зазвичай. І намагайтеся під час всього цього процесу зосереджувати свій розум на мантрі.
Хоч які б “дивні” думки не стукалися до вас в голову в цей час – попросіть їх зачекати, поки ви не помедитуєте. 10-15 хвилин достатньо для того, щоб заспокоїтись, трохи розслабитись, впорядкувати думки та опанувати емоції.
Друга техніка – це медитація, яку ще називають “мовчазний свідок”.
Сядьте або лягте в спокійному місці, спробуйте розслабитись. Не намагайтесь керувати розумовим процесом, докладаючи зусиль, щоб думати про щось одне і не думати про щось інше. Навпаки – дозвольте своєму розуму думати про що завгодно. Спостерігайте за своїм розумом і почніть усвідомлювати, що ви знаходитесь в стороні від всього цього розумування.
Скажіть собі: “Я – мовчазний свідок. Я не докладаю жодних зусиль, щоб думати, але думки приходять самі собою. Я спостерігаю, як думки течуть крізь мій розум, але я в стороні від них. Я – мовчазний свідок діяльності мого розуму.”
За допомогою цієї техніки ви зможете зрозуміти свою відмінність від розуму. Ви не докладаєте жодного свідомого зусилля для того, щоб дихати, або перетравлювати їжу, але дихання і травлення відбуваються самі собою. Таким саме чином, без свідомого зусилля з вашої сторони, через ваш розум постійно тече потік думок. Деякі з них приємні, деякі – ні; деякі залишаються в розумі досить довго, деякі – виходять з нього дуже швидко. Ви можете спостерігати, як ці думки проходять крізь ваш розум так само, як можна спостерігати біля залізничного переїзду, як повз вас проносяться вагони потягу.
Ви також можете спостерігати, як проносяться емоції, почуття, бажання, страхи і тд, – як вони піднімаються на поверхню розуму, а потім зникають.
Як людина, буває, сидить на березі стрімкої річки, так і ви (ваше Я) сидите на березі потоку думок. Ріка може бути дуже чистою або дуже брудною, і потік думок також може бути дуже чистим, або дуже брудним. В будь-якому випадку, ви – свідок, а не сам потік, не самі думки.
Запам’ятайте та намагайтеся практикувати ці прості техніки, вони неодмінно стануть вам в нагоді протягом життя.
